Динаміка показників витривалості тхеквондистів 12–14 років під впливом запропонованих засобів

І. М. Пашков, О. В. Палій

Анотація


Анотація. Мета: дослідити динаміку показників витривалості тхеквондистів 12‑14 років під впливом запропонованих засобів. Матеріали і методи. В дослідженні прийняли участь 30 спортсменів спеціалізації тхеквондо, віком 12‑14 років Ізюмської ДЮСШ ім. В.В. Ткаченка, Харківської обл. В дослідженні використовувались наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та мережі Інтернет, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати: Після використання запропонованої нами методики, під впливом тренувального навантаження показники витривалості спортсменів покращились наступним чином: в тесті, в якому вимірювали кількість змін стійок за 1 хвилину, коефіцієнт варіації в експериментальній групі дорівнює 8 %, а в контрольній – 11 %, різниця між середніми показниками становить 0,03. В 5 спуртах за 3 хвилини, різниця між середніми показниками кількості ударів дорівнює 0,93 удари а коефіцієнт варіації в експериментальній групі дорівнює 24 %, а в контрольній групі – 40 %, тобто результат в експериментальній групі покращився майже на 1 удар у кожному спурті, та коефіцієнт варіації говорить про те, що в контрольній групі були занадто великий розбіг показників, а в експериментальній групі показники розташовані щільніше. При тестуванні бігу «вісімкою», коефіцієнт варіації в експериментальній групі становить 15 %, а в контрольній – 16 %, різниця між середніми показниками становила 0,99 секунди. Майже кожен спортсмен значно покращив свій результат в експериментальній групі, в контрольній групі також покращився результат, проте не так значно. В бігу на 1500 метрів, коефіцієнт варіації в експериментальній та контрольній групі становив однаковий результат у 15 %, а різниця між середнім арифметичним показником – 0,36 хвилини. Висновки. Спортсменам, які займаються тхеквондо, необхідні тренування, які забезпечують вдосконалення аеробних здібностей, в наслідок яких відбувається розвиток систем кисневого забезпечення для того, щоб максимально ефективно проводити поєдинок, який складається з 3 раундів по 2 хвилини, між якими лише 1 хвилина перерви для часткового відновлення енергетичних ресурсів. Проте робота при значній гіпоксії , тобто в анаеробних умовах, також відіграє чи малу роль в поєдинках. Використання запропонованої нами методики вдосконалення витривалості дає можливість суттєво підвищити якість підготовки тхеквондистів до змагань і тим самим внести вагомий внесок в учбово-тренувальний процес, який в майбутньому неминуче призведе до перемог. На підставі проведених досліджень було встановлено, що в середньому по групі тхеквондистів експериментальної групи покращились показники фізичної підготовленості: у тесті зміна стійки за 1 хвилину результат покращився на 3 %, кількість ударів у 5 спуртах за 3 хвилини – на 18 %, біг «вісімкою» на 1 %; Біг на 1500 м – на 2 %, що говорить про ефективність запропонованої нами методики розвитку витривалості. В результаті експерименту встановлено, що показники всіх тестів стали кращими як в експериментальній, так і в контрольній групі. Проте після проведення експерименту мало місце підвищення розвитку витривалості в обох групах, але показники в контрольній групі покращились незначно, натомість в експериментальній групі спостерігалися більш значні зрушення.

 Ключові слова: витривалість, навантаження, розвиток, тхеквондо, методика.

Повний текст:

PDF

Посилання


Матвеев, Л. П. (2006). Теория и методика физической культуры. 4-е издание, Омега– Л, Москва.

Палій, О. В., & Пашков, І. М. (2018). Динаміка розвитку витривалості тхеквондистів 12 14 років. Єдинобрства №3(9), 32–40.

Палій, О. В., & Пашков, І. М. (2019). Особливості функціональних здібностей тхеквондистів. Єдиноборства, № 2(12), 39-47.

Пашков, І. М., & Палій, О. В. (2017). Особливості розвитку витривалості у тхеквондо. Єдиноборства, № 2(13), 43 46.

Пашков, І. М. (2015a). Адаптаційні процеси тхеквондистів під впливом великих фізичних навантажень. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №15. «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури /Фізична культура і спорт/» 36. наукових праць, Випуск 3(58)15, 93–95.

Пашков, И. Н. (2015b). Повышение уровня физической работоспособности в тхеквондо на этапе предварительной базовой підготовки. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №15. «Науково- педагогічні проблеми фізичної культури /Фізична культура і спорт/» 36. Наукових праць, Випуск 4 (59), 60–63.

Платонов, В. Н. (2015). Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения : учебник [для тренеров] : 2 кн. Олимп. лит., Киев.

Помещикова, І. П., Рубан, Л. А. & Науменко, Л. Г. (2015). Функціональний стан серцево-судинної системи у баскетболісток команди першої ліги у процесі проведення лікарсько-педагогічних спостережень. Слобожанський науково-спортивний вiсник. – Харків : ХДАФК. №1(45), 100–103

Ровная, О. А. (2015). Спортивная физиология. Учебное пособие. ХГАФК, Харьков.

Ровний, А. С., Ільїн, В. М., Лизогуб, В. С., & Ровна, О. О. (2015). Фізіологія спортивної діяльності. ХНАДУ, Харків.

Ровний, А. С., & Язловецький, В. С. (2005). Фізіологія спорту. Навчальний посібник. Друге видання. Кіровоград: РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка.

Ровный А. С., Романенко, В. В., & Пашков, И. Н. (2013). Управление подготовкой тхеквондистов. [Монография]. Харьков.

Солодков, О. С., & Сологуб, О. Б. (2005). Физиология человека. Общая. Спортивная. Возрастная. Учебник. 2–е изд., испр. и доп. : Олимпия Пресс, Москва.

Уилмор, Дж. Х. (2001). Физиология спорта: Пер. с англ..: Олимпийская литература. Київ.

Чинкин, А., & Назаренко, А. (2017). Физиология спорта. Учебное пособие. Litres.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.