Особливості використання комбінаційних дій в дзюдо

К. В. Ананченко, А. Ф. Алексєєв, Н. В. Бойченко

Анотація


Анотація. Мета: дослідити особливості використання і підготовки комбінаційних дій в дзюдо. Матеріал і методи. Дослідження проходило з вересня 2017 по травень 2018 року, на базі СК «Слобожанец». Були проведені педагогічні спостереження і відеозапис. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, анкетне опитування фахівців зі спортивної боротьби (80 тренерів-викладачів), педагогічні спостереження, відеозапис змагальних сутичок, педагогічне тестування фізичних якостей і техніко-тактичної підготовленості, методи математичної статистики. Результати: аналіз змагальної діяльності дозволив виявити техніко-тактичний арсенал і ранг атакуючих дій дзюдоїстів високого класу в стійці і партері. Зафіксовано високу результативність виконання кидків з класифікаційної групи Ashi-waza. Найбільш результативні кидки: підхват зсередини, кидок через спину, задня підніжка. Низька результативність виконання кидків: передня підніжка, бічна підніжка з падінням. Використовуючи метод ранжирування відповідей тренерів-викладачів і фахівців на питання анкети, ми змогли визначити склад і послідовність навчання базовим прийомам дзюдо в стійці і в партері. Були розроблені і систематизовані 4 техніко-тактичних комплекси в залежності від початкових захоплень і технічних дій. Запропоновано техніко-тактичний комплекс - (ТТК): ТТК № 1 – комбінації, що починаються ногами, ТТК № 2 – комбінації, що починаються стегном, ТТК № 3 – комбінації, що починаються з рук, ТТК № 4 - з падінням, продовженням в партері. Аналіз отриманих даних анкетного опитування серед дзюдоїстів дозволив з'ясувати, що 87% респондентів вибирають ТТК № 1; 75% - ТТК № 4; 68% - ТТК № 2; 52% - ТТК № 3. Висновки. Аналіз змагальної діяльності кваліфікованих дзюдоїстів дозволив встановити частоту застосування прийомів в стійці і партері. Боротьба в партері на сучасному етапі виглядає наступним чином: переважна більшість атакуючих дій виконується – «утримань»; на другому місці знаходяться «больові прийоми» і «задушливий прийоми»; перевороти в партері застосовуються борцями в комбінаціях. Аналіз отриманих даних дозволяє зробити наступні висновки: для дзюдоїстів «силового стилю» (щодо низькорослих) в основному можна рекомендувати удосконалювати кидків з групи - комбінації починаються з рук і з падінням, продовженням в партері. Для дзюдоїстів «ігрового стилю» (щодо низького і середнього зросту), підсічки і підніжки, комбінації, що починаються ногами і комбінації, що починаються стегном. Для дзюдоїстів «темпового стилю» ( без урахування зросту, але при цьому враховувалися довжина сегментів рук і ніг, в основному - високорослі) комбінації починаються, що ногами, підхопленням, зашагуванням, підсічками, підніжками, зачепами, також контратакуючі дії.

Ключові слова: дзюдо, фізична підготовленість, техніко-тактичний комплекс, комбінація.


Повний текст:

PDF (Russian)

Посилання


Ажиппо, А. Ю., Друзь, В. А., Дорофеева, Т. И., & Пугач, Я. И. (2015). «Индивидуальные особенности физического развития и наступления биологической зрелости морфо-функциональных структур организма». Слобожанський науково-спортивний вісник, № 6(50), 11-19.

Алексеев, А. Ф. (2015). «Основы формирования системы многолетней подготовки дзюдоистов». Единоборства, (11), 5-8.

Алексеев, А. Ф., Ананченко, К. В., Трынев, Н. А., & Каланина, Е. В. (2017). «Характеристики дзюдоистов высокого класса прошлых лет». Единоборства, №4, 7-13.

Ананченко, К. В. (2007). «Технико-тактическая подготовленность участников международных соревнований и Олимпийских игр по дзюдо». Физическое воспитание студентов творческих специальностей, (1), 3-8.

Ананченко, К. В., & Хацаюк, О. В. (2018). «Особливості тренувального процесу та техніко-тактичної підготовленості дзюдоїстів-ветеранів». Единоборства, (14), 4-18.

Ашанин, В. С., & Романенко, В. В. (2015). «Использование компьютерных технологий для оценки сенсомоторных реакций в единоборствах». Слобожанський науково-спортивний вiсник, № 4, 15-18.

Бойченко, Н. В., (2007). «Пути повышения эффективности тренировочного процесса в восточных єдиноборствах». Физическое воспитание студентов творческих специальностей, ХГАДИ (ХХПИ), №2, 148-150.

Бойченко, Н. В., (2008). «Шляхи вдосконалення технічної підготовленості спортсменів-єдиноборців». Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : Збірник наукових праць, ХДАДМ (ХХПІ), №2, 19-21.

Ермаков, С. С., Тропин, Ю. Н., & Бойченко, Н. В. (2016). «Специальная физическая подготовка квалифицированных борцов» Единоборства, № 2, 20-23.

Загура, Ф. І. (2010), «Удосконалення техніко-тактичної підготовки дзюдоїстів різних манер ведення сутички». Молода спортивна наука України, №14, Т.1, 74-79.

Платонов, В. Н. (2015). Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Олимпийская литература, Киев.

Тропин, Ю. Н., Романенко, В. В., Голоха, В. Л., & Веретельникова, Н. А. (2018), «Взаимосвязь физического развития и физической подготовленности у квалифицированных борцов». Слобожанський науково-спортивний вісник, № 1, 102-107.

Ananchenko, K. V. & Pakulin, S. L. (2017). «A methodological approach to the evaluation of the video used in the training of judo masters». Proceedings of II International scientific conference «Innovations in science and technology», 52–63.

Boychenko, N. V. (2008). «Ways of improving technical preparation of combat sportsmen». Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu, 2, 19-21.

Boychenko, N., Pashkov, I., & Ananchenko, C. (2015). «Improving matching techniques karate style «Kyokushin»». Slobozhanskyi herald of science and sport, (1 (45)), 20-26.

Khudolii, O. M., Iermakov, S. S., & Ananchenko, K. V. (2015). «Factorial model of motor fitness of junior forms' boys». Journal of Physical Education and Sport, 15(3), 585.

Pakulin, S., Ananchenko, K., & Ruchka, Y. (2016). «Improving тechnical, тactical and рsychological рreparation of freestyle Wrestlers. Path of Science, 2(12), 9-14.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.